15 березня 1965 року

"Радянська Україна"

Лист з-за океану
Слово далекого друга

1965. Газета "Радянська Україна". Акровiрш (акростих). РябоклячДо редаціі надійшов лист: "з далекої Канади, де живе кілька сот тисяч українців, які пам'ятають свою Велику Батьківщину, посилаю Вам свій перший лист, який прошу, при умові, що він надається до друку, вмістити у Вашому часописі".

Автор цього листа - Петро Собків, який живе у далекому місті Торонто, пише далі, що дехто там, за океаном, недвозначно натякав на те, що його "вірша не вмістить радянська газета, бо в ньому згадується слово "Україна".

"Але,- пише П.Собків - ці люди відстали, мабуть, на сто років від життя. Я не буду ображений, я кщо Ві цього вірша не вмістите за його літературні недосконалості, хоч буду вдячній, якщо пришлете мені той примірник газеті, в якому буде мій вірш, якщо Ві вирішите його надрукувати".

Вірш Петра Собкова важко назвати цілком досконалим з точки зору літературної майстерності. Але він має іншу - не меншу громадську цінність. Мерзенна купка українських буржуазніх націоналістів, що отаборились за океаном, воліла б довести, ніби тих, хто живе зараз далеко від рідної країні, відділяє від неї не тільки вир океану,  а й прірва незгод, ненависті, недовір'я ш неприйняття. Це далеко не нак.

Усім добре відомо, що переважна більшість українців за океаном у своїх думках і серцях - почас з тугою, а почас і з сподіванням, нумуть образ дорогого їх серцеві краю, що вони з радістью й надією стежать за зростанням і успіхами радянської України, незмінно лишаючись нашими щирими прихильниками і друзями, ш що ніяким брехням не під силу здолати сили цих почуттів.

Саме про це свідчить також і лист, і вірш Петра Собкова - цей переконливий і хвилюючий людський документ, що нижче ми цого друкуємо

А. Рябокляч
Головный редактор газети "Радянська Україна"
з 1992 - "Демократична Україна"

 

Дума канадського українця

Нема в Канаді соловейка,
Ані зозуля не кує
Минають роки, а серденько
От болю крається моє
 
Свобода є лиш на папері
Калитка тут - і Бог, і Цар
Акули жадні - мільонери
Людей трактують, як товар
 
І думи-думкити не сходиш
Вкраїну, рай у нас земний
Люблю тебе і всі народи
Які ввійшли в Союз міцний
 
Хвала йому, велика шана
I Честь, ы Слава, ы Привіт
В Кореї, в Африці, в Гавані
І там, де пада Старий Світ
 
Юнь вічна сонячна зі Сходу
Дорогу стелить в майбуття,
Несе планети всім народам
Окриленне нове життя...
 
О! час бурхливий, космокрилий!
Тете нікому не спинить -
Атомні, ядернії сили
Ми змусим мирові служить
 
I на землы цсій, на новій
Тоді не буде "Ми" і "Ви":
У щасті,радості на волі
Тоді мі будем всі брати
 
Петро Собків
Канада-Торонто, 1965

Вергасов Фатех. История одного акростиха
Вергасов Фатех. "Радянська Україна", 1965. Лист з-за океану
Вергасов Фатех. Семен Эммануилович Кандыба-Лантух

Украина

www.pseudology.org