До редаціі
надійшов лист: "з далекої Канади, де живе кілька сот тисяч українців, які
пам'ятають свою Велику
Батьківщину, посилаю Вам свій перший лист, який прошу, при умові, що він
надається до друку, вмістити у Вашому часописі".
Автор цього
листа - Петро Собків, який живе у далекому місті
Торонто, пише далі, що
дехто там, за океаном, недвозначно натякав на те, що його "вірша не вмістить
радянська газета, бо в ньому згадується слово "Україна".
"Але,- пише
П.Собків - ці люди відстали, мабуть, на сто років від життя. Я не буду
ображений, я кщо Ві цього вірша не вмістите за його літературні
недосконалості, хоч буду вдячній, якщо пришлете мені
той примірник газеті, в
якому буде мій вірш, якщо Ві вирішите його надрукувати".
Вірш Петра
Собкова важко назвати цілком досконалим з точки зору літературної
майстерності. Але він має іншу - не меншу громадську цінність. Мерзенна
купка українських буржуазніх націоналістів, що
отаборились за океаном, воліла б довести, ніби тих, хто живе зараз далеко
від рідної країні, відділяє від неї не тільки вир океану, а й прірва
незгод, ненависті, недовір'я
ш неприйняття. Це далеко не нак.
Усім добре
відомо, що переважна більшість українців за океаном у своїх думках і серцях
- почас з тугою, а почас і з сподіванням, нумуть образ дорогого їх серцеві
краю, що вони з радістью й надією стежать за зростанням і успіхами
радянської України, незмінно лишаючись нашими щирими прихильниками і
друзями, ш що ніяким брехням не під силу здолати сили цих почуттів.
Саме про це
свідчить також і лист, і вірш Петра Собкова - цей переконливий і хвилюючий
людський документ, що нижче ми цого друкуємо
А.
Рябокляч
Головный редактор газети "Радянська
Україна"
з 1992 - "Демократична
Україна"
Дума канадського
українця
Нема в Канаді соловейка,
Ані зозуля не кує
Минають роки, а серденько
От болю крається моє
Свобода є лиш на папері
Калитка тут - і Бог, і Цар
Акули жадні - мільонери
Людей трактують, як товар
І думи-думкити не сходиш
Вкраїну, рай у нас земний
Люблю тебе і всі народи
Які ввійшли в Союз міцний
Хвала йому, велика шана
I
Честь, ы Слава, ы Привіт
В Кореї, в Африці, в Гавані
І там, де пада Старий Світ
Юнь вічна сонячна зі Сходу
Дорогу стелить в майбуття,
Несе планети всім народам
Окриленне нове життя...
О! час бурхливий, космокрилий!
Тете нікому не спинить -
Атомні, ядернії сили
Ми змусим мирові служить
I на землы цсій,
на новій
Тоді не буде "Ми" і "Ви":
У щасті,радості на волі
Тоді мі будем всі брати
Петро Собків
Канада-Торонто, 1965
Вергасов Фатех.
История одного акростиха
Вергасов Фатех.
"Радянська Україна",
1965. Лист
з-за океану
Вергасов Фатех.
Семен Эммануилович
Кандыба-Лантух
Украина
www.pseudology.org
|